Правда про “халявні “ позики

В наш час не знайдеться людини, яка в своєму повсякденному житті не стикалася з такими поняттями як кредит або депозит. Можливо, і не особисто, але можемо закластися, що в кожного є знайомі, друзі або родичі, які користувалися даними фінансовими послугами. Гроші – засіб досягнення мети, і кожна людина має право вибору: користуватися кредитом чи заощаджувати власні кошти.

В нашій країні найбільш поширеними суб’єктами ринку фінансових послуг виступають банківські (відповідно комерційні і державні) та небанківські установи (кредитні спілки, страхові компанії, ломбарди тощо). І якщо з банками все більш-менш зрозуміло, то діяльність кредитних спілок як фінансових установ декому не зрозуміла і викликає недовіру. Споживачі фінансових послуг часто плутають кредитні спілки з конторами, які працюють за принципом «купівлі в групах», так звані ТОВки (Товариства з обмеженою відповідальністю), а також з іншими фірмами, які працюють під виглядом фінансових установ. В нашій статті ми  спробуємо розібратися хто є хто.

Згідно ст.1 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка — неприбуткова організація, виключним видом діяльності якої є залучення депозитів та надання кредитів своїм членам спілки.

Реєстрація кредитних спілок, страхових компаній, ломбардів та інших фінустанов їх державне регулювання діяльності та ліцензування здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Основною відмінністю кредитних спілок від банківських установ є те,  що кредитна спілка– некомерційна установа, яка завжди ближча до людей, їх проблем та повсякденного життя.

Регулювання банківської сфери послуг та їх ліцензування здійснює Національний банк України.

Перший висновок: в Україні всі фінансові послуги ліцензуються та регулюються відповідними державними органами. Тому такі установи діють в законодавчому полі з відповідними ліцензіями та дозволами та обов”язково  вносяться до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Інша справа з ТОВками. Це установи, діяльність яких на сьогодні не врегульована законодавством, вони можуть працювати, не отримуючи ліцензій на свою діяльність. Лише з січня 2012 року їх почали вносити до реєстру, після чого деякі з них зупинили діяльність,  переоформилися  в інші установи, а подекуди змінили тільки назви і працюють по-новому

Ці псевдокредитні установи обіцяють всім нужденним швидко отримати позику від 3 до 500 тисяч гривень без довідки про доходи, без поруки та застави і під мінімальні відсотки 3-7% річних. Й хоча всі ми знаємо, що безкоштовний сир буває лише в мишоловці, багато людей, спокушених рекламою, потрапляють до рук шахраїв, і замість того, щоб отримати такий потрібний кредит, навпаки, втрачають свої власні кошти. Отже, пропонуємо розглянути  дану шахрайську схему більш детально.

Прочитавши рекламу про “халявний”, доступний кредит під мінімальні відсотки, людина потрапляє в офіс компанії  для оформлення договору. Привітні консультанти дійсно обіцяють гроші лише під паспорт, навіть тим, хто у групі ризику — неофіційно працевлаштовані або безробітні. В найкоротший термін під маленький відсоток та на значний термін Вам гарантують бажаний кредит, проте спочатку просять оплатити початковий/реєстраційний внесок 5-10% від суми кредиту за розгляд документів, внесення Вашого імені до до списку/реєстру і призначення дати отримання кредиту. Однак для того, щоб отримати заповітну позику, цієї суми виявляється недостатньо, так випливає ще необхідність заплатити за оформлення юридичних документів до 10% від суми кредиту. Договір про надання позики набраний дуже дрібним шрифтом, має 5-7 сторінок і його досить важко прочитати, тому, як свідчить статистика, більшість людей взагалі не читає договір, а ті одиниці, що намагаються прочитати, далеко не все розуміють в написаному. Найголовніше, що формулювання предмета договору не передбачає видачу коштів в кредит, а лише інформаційно-консультаційні послуги.

Сплативши значну суму власних (а іноді, і позичених) коштів до отримання самого кредиту, підписавши договір, людина терпляче чекає того дня, коли ж видадуть на руки обіцяну “халявну” позику. Адже її завірили, що ось-ось бажаний кредит буде видано. Проте, незабаром, позичальник отримує  листа, в якому повідомляється, що згідно з умовами  договору до 15 числа наступного місяця вже необхідно внести щомісячний платіж та вказується сума і реквізити. У цей щомісячний платіж входить чистий внесок по кредиту та адміністративні послуги, що виливається, загалом, в суму близько від 5 до 10% від суми кредиту. Нагадаємо, що на момент, коли приходить лист з квитанцією до сплати, позики клієнт ще й в очі не бачив.

Коли настає день отримання кредиту, клієнт звертається в компанію з наміром отримати кошти, проте отримує відповідь, що “фонд” порожній, грошей немає, і одночасно обіцяють внести його в реєстр на отримання коштів в наступному місяці. Вимогу клієнта повернути кошти, попередньо сплачені за реєстрацію та оформлення документів, фірма також ігнорує та мотивує умовами договору, який вже підписано. Відмовитися від послуг компанії з гарантією повернення грошей, за умовами договору, клієнт може протягом перших семи днів.Але, як правило, цей термін, на момент звернення клієнта, вже минув.

Звичайно, ніякої гарантії, що людина отримає гроші в наступному місяці, немає. Адже знову “фонд” може виявитися порожнім або платежів, що надійшли саме від цього клієнта, недостатньо для участі.

Такі випадки по Україні досить поширені, схема шахрайства може різнитися в деталях, але суть одна. Дуже багато фірм,  що надають такі “послуги”, але, як не дивно, не менше й тих, кого спокушає низький відсоток і хто, в підсумку, потрапляє до рук шахраїв.

Отже, запам”ятайте декілька простих правил, як не потрапити до списку ошуканих від фінансових махінацій:

1.Реклама- це лише гарна та яскрава обгортка для привернення уваги потенційних клієнтів, але загорнуто в ту обгортку може бути будь-що! Тому, перш ніж спокушатися на нереально привабливі обіцянки, спробуйте знайти більше інформації про дану компанію серед друзів, знайомих, колег по роботі, на тематичних форумах в інтернеті. Звертайте увагу, чи містить оголошення назву  юридичної особи та її статус, серію та номер ліцензії тощо.

2.Опинившись в офісі так званої “фінансової установи”, зверніть увагу на оточення. Попросіть консультанта показати Вам документи, що дозволяють надавати фінансові послуги, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтво про реєстрацію фінансової установи, діюча ліцензія на види діяльності, видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Поцікавтеся історією створення, регіональною мережею. Якщо це порядна фінансова установа, Ви завжди отримаєте чітку і прозору інформацію.

3. Уважно читайте документи, які підписуєте! В договорі має бути чітко прописано: коли, на яких умовах та в якій сумі ви отримуєте кошти і на які потреби. Якщо у Вас є найменші сумніви, просіть копію договору для ознайомлення, краще за все проконсультуватися з юристом.

4. Будьте особливо пильні при оплаті послуг: нічого наперед не сплачуйте, особливо, якщо Ви  не ознайомилися з умовами договору, не зрозуміли суті Ваших обов”язків та предмету договору, а тим більше, не варто сплачувати жодних рахунків перед підписанням угоди.

Другий висновок: треба навчитись розпізнавати реальні послуги від махінацій. Залучивши до консультації спеціаліста (юриста, фінансиста), ви вбережете себе від втрати грошей.

На ринку фінансових послуг завжди буде покупець і продавець. Доки люди сподіваються на “безкоштовний сир”, доти псевдокредитівки будуть процвітати.

Сподіваємося, що надана інформація допоможе нашим читачам відрізнити справжню кредитну спілку — фінансову установу, діяльність якої регулюється державою, від псевдокредитних установ – нахабних шахраїв, що наживаються на фінансово неграмотних та неуважних людях.

Олександр Я.,  юрист

Опубліковано у Корисно знати. Додати до закладок Постійне посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


+ 4 = вісім

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>