Способи та порядок звернення стягнення на предмет застави

Застава є одним з найпоширеніших способів забезпечення грошових зобов’язань, особливо кредитів. Тим не менш, часто і боржник, і кредитор мають хибне уявлення щодо того, як відбувається задоволення вимог за рахунок предмета застави. Деякі до сих пір впевнені, що банківські працівники можуть у будь-який момент просто прийти і забрати заставне майно у позичальника. Яким чином відбувається звернення стягнення на предмет застави згідно чинного законодавства і як повинен бути реалізований предмет застави?

Підстави звернення стягнення

Як відомо, якщо боржник не виконав або неналежним чином виконав зобов’язання, забезпечене заставою, кредитор має право звернути стягнення на предмет застави. Зробити це він може такими шляхами:

  • на підставі рішення суду або третейського суду;
  • на підставі виконавчого напису нотаріуса;
  • на підставі договору (позасудове врегулювання).

Судовий порядок звернення стягнення на предмет застави можна назвати «універсальним», оскільки юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в нашій державі. Відносно третейського суду сторонам слід пам’ятати, що передати спір на розгляд третейського суду вони можуть лише в разі укладення третейської угоди, або наявності третейського застереження в договорі. При цьому, третейська угода може містити як посилання на конкретний третейський суд, так і загальне посилання про врегулювання суперечок третейським судом.

Нотаріус вчиняє виконавчий напис на договорі застави по пред’явленні кредитором документів, які підтверджують безперечність його вимог: оригіналу договору застави та кредитного договору; документа, що підтверджує прострочення виконання зобов’язання боржником.

У випадку з іпотекою мінімальний термін попередження боржника про те, що стягнення може бути звернено на предмет застави становить не менше 30 календарних днів. До закінчення цього часу нотаріус не має право здійснювати виконавчий напис на договорі.

Позасудове врегулювання питання зі зверненням стягнення на предмет іпотеки можливо на підставі договору, укладеного між кредитором і боржником, який може передбачати інші способи задоволення вимог кредитора за рахунок предмета застави, відмінні від передбачених законом. Такий договір може бути укладений як у вигляді окремого документа, так і у вигляді застереження в договорі застави. Причому укласти його сторони можуть на будь-якій стадії до винесення судом рішення про звернення стягнення на предмет застави. Як правило, такий договір передбачає передачу кредитору права власності на предмет застави за рахунок виконання основного зобов’язання, або право кредитора продати предмет застави від свого імені третій особі.

Способи звернення стягнення

У перших двох випадках (на підставі рішення суду і на підставі виконавчого напису нотаріуса) реалізація предмета застави здійснюється державною виконавчою службою згідно Закону України «Про виконавче провадження». Виконавче виробництво відкривається держвиконавцем на підставі виконавчого листа, виданого судом, або виконавчого напису нотаріуса. Надалі реалізація предмета застави відбувається на публічних торгах (аукціоні). За рахунок виручених від продажу заставного майна коштів погашається сума основного боргу перед кредитором, а також сума відсотків, пені, штрафних санкцій і т. д. і т. п. Якщо сума виручених від реалізації майна коштів перевищує розмір заборгованості, різниця повертається боржникові, якщо ж виручених коштів виявляється недостатньо для погашення всієї заборгованості, стягнення може бути звернено на інше майно боржника.

Заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на майно виконанням забезпеченого заставою зобов’язання (виплатою боргу).

Якщо сторони домовилися про позасудовий порядок звернення стягнення на предмет застави, кредитор або стає власником такого майна (після державної реєстрації, якщо того вимагає закон) і може розпоряджатися ним далі на свій розсуд, або продає таке майно від свого імені покупцю, якого вибере сам. Переваги такого способу в тому, що обидві сторони економлять на судових витратах і не потрібно чекати, поки буде організований і проведений аукціон.

Порядок проведення прилюдних торгів

Аукціон з продажу заставного майна проводиться спеціалізованою компанією – організатором на підставі виконавчих документів, отриманих від держвиконавця. Термін підготовки до аукціону не повинен перевищувати двох місяців з дати отримання організатором аукціону виконавчих документів.

Не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення аукціону його організатор публікує в місцевій пресі інформацію про майно, яке підлягає реалізації.

Така інформація повинна містити:

  • назву заставленого майна, його місцезнаходження;
  • відомості про майно (технічні характеристики, рік випуску, відновну вартість тощо);
  • початкову вартість реалізації майна (визначається виходячи з його оцінки);
  • суму коштів, що вносяться учасником перед початком аукціону, назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для їх внесення;
  • кінцевий термін прийняття заяв;
  • час ознайомлення з майном;
  • час і місце проведення аукціону;
  • адреса, номер телефону, час роботи служби організації аукціону.

Фізична або юридична особа, яка виявила бажання зареєструватися як учасник аукціону, сплачує реєстраційний внесок, а також вносить кошти шляхом безготівкового перерахування на вказаний в інформації про аукціон рахунок в розмірі 10 відсотків початкової вартості реалізації майна.

Реалізація майна на аукціоні здійснюється за наявності не менше двох покупців.

Для участі в аукціоні покупці одержують квитки, повинні містити: номер, під яким покупець бере участь в аукціоні; назву об’єкта (об’єктів), що підлягає реалізації; умови проведення аукціону.

Аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором). До початку аукціону ліцитатор інформує про майно, яке підлягає реалізації, та умови його продажу. Початком аукціону вважається момент оголошення початкової ціни реалізації. Кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, повинна перевищувати попередню не менше ніж на 10 відсотків. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про придбання майна особою, що запропонувала найвищу ціну.

У разі якщо протягом трьох хвилин після оголошення початкової ціни реалізації покупці не висловлюють бажання придбати майно за цією ціною, ліцитатор має право знизити її до рівня ціни, яка задовольняє вимоги заставодержателя. Якщо і після такого зниження ціни немає бажаючих придбати майно, аукціон припиняється.

Під час аукціону ведеться протокол, в який заносяться:

  • початкова й остаточна ціна реалізації майна;
  • пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував в ході аукціону найвищу ціну.

Протокол підписується ліцитатором, переможцем аукціону (його представником) і в триденний строк направляється організатору аукціону. Залежно від результатів аукціону організатор аукціону зазначає у протоколі відповідні суми та номери рахунків, на які переможець аукціону повинен внести кошти за придбане майно та затверджує протокол. Копія затвердженого протоколу видається переможцю аукціону

Після затвердження протоколу кошти у розмірі 10 відсотків від початкової вартості реалізації майна у десятиденний термін повертаються організатором аукціону всім покупцям, за винятком переможця аукціону. Переможцю аукціону зазначені кошти зараховуються при розрахунку із заставодержателем. Але якщо переможець аукціону не внесе всієї суми протягом 10 днів, внесені ним до початку аукціону кошти йому не повертаються і зараховуються до відповідного бюджету.

Після внесення переможцем аукціону всієї суми на зазначений рахунок, організатор аукціону складає акт про проведення аукціону та подає його на затвердження суду, який прийняв рішення про звернення стягнення на заставлене майно, або нотаріусу, який вчинив виконавчий напис. На підставі акта (копії затвердженого суддею акта) про проведення аукціону нотаріус видає переможцю аукціону свідоцтво про придбання майна на аукціоні. Якщо на аукціоні придбано майно, яке підлягає державній реєстрації, право власності на нього у покупця виникає після проведення такої.

У випадку, коли аукціон не відбувся, кредитор за згодою заставодавця має право залишити майно за собою або ж призначається повторний аукціон, який може бути проведений не раніше, ніж через місяць. На повторному аукціоні початкова вартість майна за згодою заставодержателя може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Якщо ж аукціон не відбувся двічі, організатор аукціону у п’ятиденний термін повертає виконавчі документи заставодержателю.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Опубліковано у Корисно знати. Додати до закладок Постійне посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


один × = 2

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>