Що робити, якщо банк вкрав депозит?

Погодьтеся, в Україні, на відміну від США і європейських держав, повідомлення про пограбування банків, скоєних грабіжниками в масках, з’являються не так уже й часто. Але добробут вітчизняних вкладників, які відкривають депозитні рахунки, як виявляється, залежить і від порядності співробітників банків. Десятки українців піддаються пограбуванням, що називається, серед білого дня. Причому “нальотчикам” не потрібні ні маски, ні пістолети – їх єдиною зброєю є бейджик, що інформує про ім’я і посаду банківського службовця.

Основні способи розкрадань депозитів

Як вже здогадалися багато читачів, мова йде про те, що вкладники деяких українських банків не можуть зняти свій депозит через відсутність такого на рахунку банку. Прикладів безліч. Скажімо, громадянин оформляє депозит, справно отримує відсотки по ньому, але після закінчення терміну договору отримати свої гроші назад не може, оскільки вони якимось дивним чином зникли з рахунку. Зрозуміло, що ошуканий вкладник починає стукати в усі двері, вимагаючи повернути гроші. Але керуючі банку розводять руками – мовляв, вибачте, ведеться слідство, касир (менеджер, директор), який викрав кошти, вже встановлений, але грошей не отримаєте, поки не буде винесено постанову суду. Або ж банк “не в курсі”, що в його стінах було скоєно шахрайство, а тому відмовляється від видачі депозиту – чекайте результатів службового розслідування.

Постраждалим вкладником можна стати і в разі, якщо касир при відкритті депозиту вносить на нього меншу суму, ніж передана в віконце каси. Та й всього вкладу можна позбутися, якщо не перевірити повноваження співробітника банку на укладення депозитного договору. Ще один спосіб втратити накопичення – збій банківської системи обліку внесків. Зрозуміло, цей перелік способів пограбування не є вичерпним. Але в будь-якому випадку вкладників цікавить, як можна повернути свій вклад.

Перевірка та зберігання банківських документів

При відкритті банківського вкладу клієнт повинен отримати на руки, по-перше, сам договір банківського вкладу з обов’язковим зазначенням його суми, строку дії та річної ставки дохідності. Необхідна також квитанція про внесення грошей на рахунок. Уже на цьому етапі довірливого клієнта можуть очікувати неприємні сюрпризи. Наприклад, при укладенні договору слід звернути увагу на доручення та ПІБ банківського співробітника, що укладає договір від імені банку. Можливі випадки, коли особа, нібито представляє інтереси банку, насправді такими повноваженнями не наділена, і згодом можуть виникнути проблеми з дійсністю укладеного договору . Ще один нюанс – або проста, або умисна “неуважність” касира, який, приймаючи у вкладника одну суму, вказує в квитанції іншу, як правило, меншу.

Тому необхідно вкрай уважно ставитися до всіх видаваних/одержуваних документів, і, звичайно ж, забезпечити їх збереження протягом усього терміну дії договору. Якщо ж він передбачає можливість поповнення рахунку, всякий раз, вносячи кошти, слід перевіряти квитанцію, звертаючи увагу не тільки на суму, але і дату.

Якщо вклад вкрали

Як правило, зрозуміти, що ви стали жертвою банківського шахрая, можна хіба що по закінченні терміну дії вкладу. Адже якщо вкладник не бажає продовжувати договір, йому необхідно у встановлені в угоді строки письмово звернутися в банк за видачею тіла депозиту. Ось тут і можуть виникнути проблеми: “Вкладу немає, вибачте”, або “Почекайте, вклад викрадений, скоро повернемо”. Слід зазначити, що і в тому, і іншому випадку необхідно направити в банк телеграму про ваше бажання зняти депозит. Банк або прийме це відправлення (що підтвердить час виникнення ваших вимог), або відмовиться приймати його, про що також будуть зроблені відповідні відмітки. Зрозуміло, незайвим буде і особисте відвідування банку для передачі заяви про повернення депозиту, на копії якого будуть проставлені номер вхідної документації і резолюція адміністрації банку. В заяві необхідно вказати, що в разі неповернення депозиту ви будете змушені звернутися в прокуратуру і суд. Отримавши таким чином докази вашого звернення в банк, можна вирушати в правоохоронні органи із заявою, попутно відправивши скаргу в НБУ.

Якщо банк дорожить своєю репутацією, обдуреному клієнту відразу запропонують повернути депозит повністю або частинами (в залежності від суми вкладу та можливостей банку). Відомі випадки, коли банки виплачували потерпілим клієнтам навіть деяку компенсацію.

Але іноді вони не бажають розщедрюватися, мотивуючи це тим, що поки не буде закінчено слідство у справі і винесено вирок суду щодо конкретного співробітника, який вчинив розкрадання, ніяких виплат не буде.

Скільки юристів, стільки і думок

Деякі адвокати кажуть, що українське законодавство не передбачає можливості залучення банку до відповідальності за розкрадання, вчинене його працівником. Іншими словами, потерпілому потрібно самостійно (звернувшись до правоохоронців, зрозуміло) знайти винного, дочекатися обвинувального вироку і за рішенням суду отримати суму вкладу з визнаного винним співробітника банку. Очевидно, такий варіант – явно глухий кут для потерпілого. Адже не факт, що суд одразу винесе вирок – він може відправити справу на додаткове розслідування, а може винести і виправдувальний вирок. Крім того, доведеться враховувати і час вступу вироку в силу, і деякі інші факти, такі як наявність у засудженого коштів або майна, достатніх для відшкодування викраденої суми. Та й в цілому згадана позиція юристів видається невірною: навіщо в такій ситуації змішувати цивільно-правові та кримінально-правові відносини? Тим не менш, співробітники банків часто вдаються до такого виверту, користуючись неграмотністю вкладників.

Експерти, навпаки, упевнені, що при укладенні договору про банківський вклад сторонами виступають клієнт і банк в особі співробітника, що представляє його інтереси. Тому для клієнта не важливі внутрішні “розбірки” банку зі співробітниками – йому важливий факт отримання своїх коштів. Тобто існують лише цивільно-правові відносини, що виникли на підставі укладення договору про банківський вклад. І вкладник, кошти якого викрадено банком, має шанси виграти справу про повернення тіла депозиту в ході цивільного судочинства. Про що, власне, свідчить і судова практика.

Судова практика

Наявна судова практика підтверджує можливість повернення викраденого вкладу в цивільному судочинстві. Прикладом може служити рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.03.2010. Суть справи в наступному. Райсуд, розглянувши позов вкладників до банку про неповернення депозитів, виніс рішення на користь позивачів. Між іншим, ця справа – яскравий приклад ще одного способу втратити гроші. Клієнти банку, вимагаючи повернення вкладу, дізналися, що свої депозити … вони вже зняли. За словами відповідача, відмова у поверненні позивачам грошових депозитів (і виплат по них!) був обумовлений тим, що договори були розірвані достроково, і гроші були виплачені. Правда, позивачі стверджували, що заяви про розірвання договорів не подавали і гроші не отримували. З цього приводу банк звернувся до правоохоронних органів із заявою, на підставі якої було порушено кримінальну справу за ст. 191 ч. 5 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою). Обдуреним же вкладникам було сказано, що питання повернення їхніх вкладів буде вирішено в залежності від результатів кримінальної справи. Суд першої інстанції визнав таке очікування зайвим і задовольнив позов вкладників (про повернення депозитів і відсотків за ним). Але банк подав апеляційну скаргу, просячи суд скасувати рішення і направити справу на новий розгляд, оскільки райсуд не врахував усіх обставин, що мають значення для вирішення спору. Такими обставинами, на думку банку, стали незакінчене розслідування, проведене слідчими органами, і висновок почеркознавчої експертизи, яка визначила, що підписи на заявах від імені позивачів про розірвання договорів і на касових документах про видачу готівки за цими договорами виконані не позивачами, а іншою особою.

І що ж апеляційний суд? Він постановив, що доводи відповідача про неможливість вирішення питання про позовних вимогах позивачів у зв’язку з тим, що органами СБУ Дніпропетровської області проводиться розслідування щодо розкрадання грошових коштів, в т. ч. і внесків позивачів, для вирішення цивільного спору не мають значення. Суд вказав, що в даному випадку між сторонами існували договірні відносини, причому сам відповідач їх не заперечував, договори незаконними або недійсними не визнавалися, по вказаній кримінальній справі позивачі потерпілими не визнані, а в разі встановлення винних відповідач не позбавлений можливості звернення до них з відповідними вимогами про відшкодування шкоди.

Як уберегтися від розкрадання вкладу

Як би песимістично це не звучало, але уберегтися від розкрадання вкладу неможливо. Звичайно, теоретично вкладник може звернутися в страхову компанію, застрахувавши там свій внесок від ризику втрати або розкрадання. Але в дійсності страхові компанії не поспішають укладати такі угоди. Крім того, здавалося б, чому банк не може застрахувати себе від подібних ризиків, а потім, після настання страхового випадку, отримати страховку і виплатити з неї “втрачений” депозит? Адже в зарубіжній банківській практиці страхування збитків банку від кримінальних ризиків є обов’язковим.

Втім, останнім часом в українську банківську практику прийшло поняття Bankers Blanket Bond – поліс, який передбачає комплексну програму страхування професійної відповідальності фінансових інститутів. Причому страхують банком фактори ризику включаючи нелояльність, зловживання персоналу банку (використання підроблених документів, розкрадання), професійну відповідальність співробітників банку, електронні та комп’ютерні злочини. Однак, незважаючи на зарубіжний досвід, де такий поліс – справа престижу або навіть обов’язкова умова здійснення банківської діяльності, в Україні така страховка поки на стадії становлення, тому що розміри більшості страхових компаній ще не дозволяють приймати на себе комплексне страхування банківських ризиків.

Опубліковано у Корисно знати. Додати до закладок Постійне посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


4 − = три

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>