Третейські суди мають право розглядати спори за позовами кредиторів до боржників, які виникають із кредитних договорів

У приміщенні Київського регіонального центру Академії правових наук України 20.04.2012 року відбувся круглий стіл «Становлення національного арбітражу на рівні світових стандартів: підсумки діяльності, судова практика, перспективи вдосконалення». У заході, організованому Третейською палатою України, взяли участь судді Верховного суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, третейських судів, члени третейської палати, адвокати.

Основний інтерес учасників викликало обговорення практики роботи третейських судів, в аспекті прийнятої 30.03.2012 р. постанови Пленуму ВССУ  №5 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді споров, які виникають із кредитних відносин». Раніше в офіційному релізі на сайті ВССУ зазначалося, що в процесі роботи над документом були враховані зокрема пропозиції Третейської палати України та Асоціації українських банків. У підсумковому документі, на основі аналізу судової практики висвітлене питання компетенції третейських судів щодо розгляду позовів кредиторів (у тому числі банків) до фізичних осіб. Як зазначено в пункті 3 постанови, банки не є споживачами, і відповідно суперечки, у яких кредитори (у тому числі банки)  виступають із позовами до споживачів про захист прав кредиторів, не відносяться до категорії спорів про захист прав споживачів, і не виключені з компетенції третейських судів. Таке тлумачення не є новим і прямо витікає зі змісту статті 16 Цивільного кодексу України та  п.5  постанови Пленуму ВСУ від  12.04.1996 р.  N5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів». З конкретними прикладами судової практики, що ілюструють важливість і актуальність цього висновку виступив голова Третейського суду при ВГО «Всеукраїнський фінансовий союз»  Олег Філімонов.

Голова Третейського суду при Асоціації українських банків, Заступник голови Третейської палати України Анатолій Жуков навів статистику розгляду третейськими судами спорів за участю банків за минулі 5 років. За його відомостями тільки чотирма третейськими судами за цей час було розглянуто близько 200000 спорів  за участю більше 20 банків, що використають у своїх договорах третейське застереження.  Менш 10 %  рішень третейських судів за цими позовами було оскаржено сторонами, і менш  0,1 %  рішень було скасовано державними судами. Відповідно на 99,9 % рішень третейських судів державними судами були видані виконавчі документи. Видача виконавчих документів господарськими судами здійснювалася швидше, ніж загальними судами.  Зараз, хоча банки й частіше ніж інші особи ініціюють використання в договорах третейських застережень, загальна кількість банків, що використають третейське застереження не перевищує 20% від загального числа банків у країні.

На думку суддів ВССУ, із прийняттям постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року неоднаковість застосування норм закону в цій частині буде усунута, а судовим актам судів перших й апеляційних інстанцій оцінку буде давати ВССУ.

У своєму виступі суддя Верховного суду України І.Б. Шицкий відзначив позитивну роль арбітрування (примирення) сторін суперечки, що є одним із принципів діяльності третейського суду. Він також вважає, що  третейські суди можуть  розглядати більшу  кількість господарських спорів.

Суддя ВГСУ Є.В. Пєршиков у своєму виступі звернув увагу на добровільність виконання рішень третейського суду, що не виключає їхнього примусового виконання, а також – на необхідність підвищення рівня доведення сторонами спору своїх вимог і заперечень. Суддя ВССУ О.І. Євтушенко висловилась відносно дії третейського застереження при правонаступництві. Відповідно до ст.13   Закону України «Про третейскі суди» у випадку, якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то воно вважається невід’ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, як і до угоди в цілому.

Учасникам круглого столу було запропоновано прийняти резолюцію за результатами його роботи. Суддя ВССУ О.В. Ступак запропонувала уточнити проект цього документа в частині, що стосується можливості розгляду третейськими судами спорів за участю фізичних осіб, які не заявляють вимог про захист прав споживачів.  В обговоренні цього питання учасники звернули увагу на те, що Законом України «Про третейські суди» виключені з компетенції третейського суду саме спори про захист прав споживачів, а не спори за участю фізичних осіб, тому третейські суди можуть розглядати й позови фізичних осіб, які, хоча й вважають себе споживачами, але не посилаються у своєму позові на порушення їх прав як споживачів. На цю обставину звернув увагу і Пленум ВССУ у своїй постанові від 30.03.12 № 5 при роз’ясненні питання про випадки звільненні фізичних осіб від сплати судового збору при зверненні до державних судів.

Учасники круглого столу також обговорили наявність компетенції третейських судів розглядати позови про визнання недійсним третейської угоди (застереження), що прямо слідує зі змісту  частин 7 та 8 ст.27 Закону «Про третейські суди».

Також обговорювалися деякі процесуальні відмінності порядку розгляду спорів в третейських судах у порівнянні з порядком розгляду в державних судах, у частині повідомлення сторін про засідання, призупинення розгляду справ. Загальними для третейських і державних судів є факти зловживання сторонами спору своїми процесуальними правами, зокрема, шляхом подачі заяв про відвід суддів з метою затягування процесу.

Голова Третейської палати України Юрій Михальский звернув увагу на рішення Конституційного суду України, що неодноразово давав позитивні оцінки можливості третейського розгляду спорів, і зробив висновок про те, що третейський розгляд спорів є одним з можливих способів захисту порушених прав особи та не означає відмови особи від права на захист судом. Однак особа, що добровільно вибрала розгляд спору в третейському суді, не вправі в односторонньому порядку відмовитися від такого розгляду. Аналогічний висновок міститься в постанові  Пленуму ВССУ від 30.03.12 № 5 і постанові пленуму ВГСУ від 26.12.11 р. №18.

Суддя ВГСУ Куровський С.В. у зв’язку із цим привів конкретні рішення ВХСУ, які відповідають цій правовій позиції.

Багато хто з виступаючих відзначав, що першоджерелом регулювання діяльності як внутрішніх третейських судів, так і міжнародного арбітражного  суду в Україні є міжнародні правила ЮНСІТРАЛ. В зв’язку з цим перспективним напрямком розвитку законодавства про третейський розгляд спорів в Україні є зближення українського законодавства з нормами ЮНСІТРАЛ. Сьогодні особливо актуальним для третейських судів  є розширення їх компетенції, надання суддям, а не тільки засновникам третейського суду права вибору місця розгляду спору, вдосконалювання заходів до забезпечення позовів, застосовуваних третейськими судами.

В резолюції, схваленій учасниками круглого столу, крім питань викладених вище, міститься також заклик до третейських суддів суворо дотримуватися принципів третейського розгляду спорів, забезпечення доступу до основної інформації про третейський суд.  Сторонам цивільно-правових угод рекомендовано уважно знайомитися з усіма умовами договорів, які вони укладають, і свідомо використовувати своє право на захист у третейському суді.

Опубліковано у Корисно знати. Додати до закладок Постійне посилання.

1 коментар до Третейські суди мають право розглядати спори за позовами кредиторів до боржників, які виникають із кредитних договорів

  1. Олег коментує:

    А якщо ЗУСТРІЧНИЙ позов позичальника, який випливає з первісним із одних правовідносин, пов`язаний із захистом прав споживачів? Не скасовується чи право споживача на судовий захист? Не порушується чи принцип рівності та змагальності сторін? Бачите, як багато гострих питань.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


+ п'ять = 10

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>