ВСУ: звернення стягнення на рухоме майно через виконавчий напис нотаріуса не передбачено законом

Останнім часом судова практика наповнилася новими рішеннями в справах про визнання виконавчого напису нотаріуса не підлягає виконанню, ініційованих боржниками банків. Така хвиля судових звернень боржників викликана тим, що багато банків вирішили вдатися до звернення стягнення на майно своїх позичальників через виконавчий напис нотаріуса. Таким чином, банки застосовують альтернативний, на їхню думку, спосіб звернення стягнення на майно.

Проте варто зазначити, що судова влада не підтримує позицію банків щодо можливості стягнення боргу на підставі виконавчого напису. Одним із прикладів правової позиції вищої судової інстанції щодо правомірності дій банків є постанова ВСУ «Про визнання виконавчого напису, що не підлягає виконанню».

Спірна ситуація, викладена в постанові, полягає в тому, що товариство «Трансметалпродукт» уклало договір відновлювальної кредитної лінії з «БМ Банк». Згідно з умовами договору банк надав позичальникові кредит з дворічним терміном повернення. В забезпечення виконання договірних зобов’язань за кредитним договором сторони уклали договір застави товарів в обороті. Так, позичальник з метою забезпечення належного виконання своїх зобов’язань за кредитним договором передав в заставу рухоме майно, що належить йому на праві власності. «БМ Банк» за допомогою виконавчого припису нотаріуса вирішив стягнути рухоме майна позичальника, яким було забезпечено виконання зобов’язань за кредитним договором. Позичальник, у свою чергу, звернувся до суду з метою визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги позичальник мотивував відсутністю документів, що підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором при вчиненні спірного виконавчого напису. Як рішенням ВГСУ, так і рішеннями судів попередніх інстанцій вимоги позичальника були задоволені, а відповідно, виконавчий напис нотаріуса був визнаний таким, що не підлягає виконанню. «БМ Банк», не погодившись з такими рішеннями судів, подав заяву про перегляд Верховним Судом судового рішення з мотивів неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах. Переглянувши матеріали справи, ВСУ підтримав позицію ВГСУ і позичальника, тим самим підтвердивши, що звернення стягнення на рухоме майно через виконавчий напис нотаріуса неможливо.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку Так, відповідно до частини 1 статті 590 ГК звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. У той же час стаття 20 Закону «Про заставу» визначає, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Разом з тим Закон «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», як спеціальний закон правового регулювання обтяжень саме рухомого майна, визначає, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється тільки на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку.

До того ж Законом визначено й такі позасудові способи звернення стягнення на майно боржника.

Так, стаття 26 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачає наступні позасудові способи звернення стягнення:

  • передача рухомого майна (предмета застави) у власність заставодержателя у рахунок виконання забезпеченого заставою зобов’язання;
  • продаж заставодержателем майна шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
  • поступка заставодержателю права задоволення вимоги в разі, якщо предметом застави є право грошової вимоги;
  • переказ заставодержателю відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Виходячи з перерахованих вище способів, ВСУ визначив, що Законом не передбачено звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Крім того, аналогічну правову позицію можна зустріти і в постанові ВСУ від 15 листопада 2010 року № 19/164, яким також визначено, що Закон «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (регулюючий процес обтяження саме рухомого майна) не містить підстав для звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Оскільки останнім часом банки вдаються до альтернативного, на їхню думку, способу звернення стягнення на майно своїх боржників, постанова ВСУ «Про визнання виконавчого напису не підлягає виконанню» розкриває суть правової позиції вищої судової інстанції щодо правомірності дій банків щодо звернення стягнення на майно позичальників через виконавчий напис нотаріуса.
Так, виконавчий напис нотаріуса не може підлягати виконанню в тих випадках, коли він здійснений у відношенні рухомого майна. Стаття 26 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не передбачає звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса.

http://www.prostopravo.com.ua

Опубліковано у Корисно знати. Додати до закладок Постійне посилання.

2 коментарі до ВСУ: звернення стягнення на рухоме майно через виконавчий напис нотаріуса не передбачено законом

  1. Світлана коментує:

    Добрий вечір, я сьогодні виграла справу, суд визнав виконавчий напис недійсним. Кредитний договір укладений в 2008р., виконавчий напис вчинений на автомобіль 05 серпня 2011р., а аж сьогодні суд першої інстанції задовільнив мій позов.

  2. адвокат коментує:

    Отличная статья.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


7 − = шість

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>