Інформація про компанію НБУ перетворює банки в “стукачів” …

Нещодавно прагнення влади зазирнути в кишеню кожного українця знайшло втілення в небувалому кроці. Днями Нацбанк України зобов’язав вітчизняні комерційні банки збирати докладні “досьє” на всіх своїх клієнтів. Для цього кожному з відвідувачів фінустанови будуть нав’язувати заповнення якоїсь невеликої “анкетку”. Їй-богу, за інформацію, яку клієнт залишить в цій папірчику, будь-яка радянська кагебіст з радістю дав би собі відкусити принаймні вухо …

Тому якщо ви тепер зверніться в банк за будь-якої фінансової послугою, повинні будете вказати в анкеті такі конфіденційні дані про себе і свою сім’ю: розмір сукупного сімейного доходу; кількість та обсяги банківських операцій, здійснюваних членами вашої сім’ї щомісяця; яким рухомим і нерухомим майном володієте ви особисто та члени вашої сім’ї; чи є у вас або ваших родичів депозити в інших банках і в яких розмірах; володієте ви або ваші близькі цінними паперами, якими саме і на яку суму, чи є у вас або членів сім’ї заборгованість за банківськими кредитами і в якому розмірі; чи є ви або член вашої родини публічною особою (?!); хто впливає на те, як ви витрачаєте гроші (?!!). Варто зауважити, що при цьому Нацбанк вимагає від банкірів постійно оновлювати таку непублічну інформацію.

В Асоціації українських банків вже назвали це рішення НБУ неприпустимим. За словами голови Асоціації Олександра Сугоняко, воно підриває довіру клієнтів до всіх банків. Деякі банкіри, зауважив він, віддадуть перевагу, швидше, платити штраф Нацбанку, ніж виконувати цю постанову. Адже фактично мова буде йти про втрату не тільки довіри суспільства до банків, а й про подальшу втрату та самого банківського бізнесу в Україні як такого.

На жаль, українці, напевно, не будуть, як цивілізовані європейці, намагатися відправити авторів цього сумнівного рішення у відставку законним шляхом – через суд, тому що довіряти непідкупним українським суддям зараз наважиться хіба що невиправний оптиміст. На щастя, вони теж не стануть, як розлючені лівійські бедуїни, мстити владним кривдникам за допомогою позолочених пістолів – бо у них немає такої гарячої крові, як у тих, так і закладена у гени європейська толерантність не дозволить. Зате століття життя під диктатурою привчили наших громадян мовчки “голосувати ногами”.

І ось вперше за два роки українські банки зараз зіткнулися з шаленим відтоком коштів українців з депозитних рахунків. За повідомленнями НБУ, ще в серпні з банківських депозитів було знято 810 000 000 гривень. У вересні ж вперше за два роки відбулося скорочення загального депозитного портфеля фізичних осіб – на 3 мільярди гривень, до 300,3 мільярда гривень, повідомляють в Нацбанку. Замість цього українці кинулися активно скуповувати долари і євро, чого банкіри також не спостерігали вже давно.

В даний час загальний обсяг депозитних внесків в українських банках сягає 300 мільярдів гривень, причому тільки половина з них – у національній валюті, і приблизно стільки ж коштів, за оцінками валютних експертів, громадяни ховають у себе вдома!

Зрозуміло, до такого “неринковим” поведінці українців штовхає не жадібність і не недалекоглядність, а лише обережність і недовіру до банківської системи і до влади – навчені бідою, громадяни вважають за краще не мати справи ні з першим, ні з другою.

Шкода, що влада не помічає, як втрачає довіру свого головного донора – українського суспільства. Чи не єдине схожість політиків і банкірів полягає саме в тому, що як першим, так і другим легко втратити людський кредит і страшенно важко потім його повертати. Але що поробиш, якщо можновладці вперто пиляють сук, на якому сидять. Спочатку – впровадженням принизливої ??”паспортизації” валютообмінних операцій, спрямованої, як виявилося, на вивертання кишень громадян. У цьому місяці українські ЗМІ обійшла ганебна історія про те, як якийсь громадянин в Донецьку після придбання в банку двох тисяч доларів США для особистих цілей був запрошений до податкової міліції і змушений принизливо пояснювати панам фіскалам, де саме він вкрав гроші на цю транзакцію. ..

А глава Нацбанку Арбузов ще й хвалився недавно журналістам, що за місяць дії “паспортизації” валютообмінних операцій НБУ вдалося збити попит громадян на іноземну валюту в два рази – саме настільки впали в жовтні обсяги її придбання українцями. Відверто кажучи, пишатися тут нічим. У цивілізованій країні з розвиненою ринковою економікою таке “досягнення” розглядалося б як провал валютно-грошової політики центробанку, за який його керівник повинен був покарати себе відставкою. Та й знати пан голова, звичайно, може лише про обсяг офіційних операцій з валютою – бурхливої ??тіньової діяльності валютних “кидал” в переходах для нього нібито і не існує. Але, судячи з усього, належні висновки з історії “паспортизації” не були зроблені ні на Інститутській, ні на Банковій. Про це й свідчить новий крок влади – введення анкетування клієнтів банків …

Банкіри пропонують “відпустити” курс і підняти ставки по депозитах

Нагадаємо, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник критично оцінив паспортизацію валютно-обмінних операцій та випуск “валютних” ОВДП. На думку Пинзеника, остання ініціатива може принести для бюджету значні ризики в разі девальвації гривні.

Зокрема, “промахи” валютної політики вже почали приносити перші “гіркі” плоди. Так, на думку керівника інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні Миколи Івченка, рекордне виведення готівкової валюти за межі української банківської системи спровокувало наростаючий мінус платіжного балансу. Стан останнього погіршилося також через відтік валюти з країни за статтею “інший капітал”, куди входять торговельні кредити та депозити нерезидентів. Ймовірно, припускає Івченко, в умовах нестабільності світових фінансових ринків нерезиденти почали виводити депозити з Україною і вимагати повернень раніше виданих торгових кредитів.

Тому, за даними директора Департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександра Дубіхвоста, у банків сьогодні спостерігаються дисбаланси в ліквідності – доларова маса зростає, а гривнева – знижується. У той же час дефіциту ліквідності немає, враховуючи 9 мільярдів доларів на авуарах, 57 мільярдів гривень, вкладених в ОВДП і 13-14 мільярдів гривень залишків на коррахунках.

На думку представника центробанку, у населення немає адекватних інструментів для інвестицій, крім банківських вкладів (беручи до уваги, зокрема, нерозвиненість фондового ринку, високу ризикованість “гри в казино Forex”). Для виправлення ситуації, відвернення уваги фізичних осіб від валюти НБУ планує випускати сертифікати, індексовані на курс золота, і інвестиційні монети (будуть знаходитися у вільному обігу, реалізовуватися через теруправління НБУ та комбанки).

Натомість голова правління ПАТ “Банк” Фінанси та кредит “Володимир Хливнюк переконаний, що повернути гроші в оборот може” відпускання “курсу. За словами банкіра, штучне підтримання стабільності національної валюти може призвести до обвалу зразка 2008 року. У той же час відпускати курс, за його словами, потрібно вкрай обережно, так, щоб надмірно не нашкодити банкам, які й так сьогодні мають досить великий портфель проблемних валютних кредитів.

А голова правління АТ “Укрсоцбанк” Борис Тимонькін оптимістично оцінює перспективи курсу національної валюти. За його словами, гривня не приречена на ослаблення. І першочерговою причиною так вважати, зазначає Тимонькін, є більш ніж непоганий стан українського експортного бізнесу.

Тимонькін прогнозує: ставки за депозитами будуть зростати, у тому числі в найбільших українських банках. Але не тому, що банкам критично не вистачає грошей, а тому, що вони (ставки за депозитами) знизилися нижче “історично сформованого рівня”. За словами банкіра, психологічно прийнятними для населення є ставки за гривневими вкладами в 15%, а по доларових – 9%.

60% українців хочуть, щоб НБУ скасував паспортизацію валютних операцій

Але, незважаючи на всі ініціативи та ідеї, статистика свідчить: українські банки продовжують втрачати клієнтів. Протягом останніх двох місяців люди йдуть до кас в основному, щоб забрати свої вклади, а не поповнити рахунки. Не останню роль в цьому, на думку фахівців, грають розмови про ймовірність нової хвилі банківської кризи. Здавалося б, при таких обставинах банкам потрібно заохочувати клієнтів. На практиці ж – інакше: то здивували паспортизацією обміну валют, то вже фінустанови почали наполегливо вимагати від своїх клієнтів заповнити анкети. Таким чином, за останні два місяці мало хто не згадували НБУ “незлим тихим словом”. Тому все частіше українці воліють зберігати заощадження в банках, але вже в скляних.

Нещодавно компанія Research & Branding Group провела соціологічне опитування клієнтських настроїв українців. Відповідно до його результатами, більшість наших співвітчизників (58%) в цілому негативно ставиться до розпорядження НБУ про паспортизацію валютних операцій громадян. Зокрема, операції з обміну валюти після 23 вересня не здійснювали 76% опитаних. У тих же, хто займався обміном валют після 23 вересня, думки розділилися – 7% відчули істотні труднощі при обміні валюти, а 8% – ні.

Лише кожен десятий українець (12%) вважає, що розпорядження НБУ про паспортизацію валютних операцій громадян необхідно залишити в силі. При цьому позитивно дане нововведення оцінюють лише 15% опитаних.

“Більшість українців дотримуються думки про те, що розпорядження НБУ про паспортизацію валютних операцій громадян необхідно скасувати або повністю (32%), або частково – в разі обміну валюти на суму 1000-1500 умовних одиниць – (28%). Лише кожен десятий респондент вважає , що розпорядження НБУ про паспортизацію валютних операцій громадян має залишитися в силі “, – відзначили в компанії. При цьому двоє з трьох українців згодні з тим, що надання паспортних даних при обміні валют може нести небезпеку незаконного використання паспортних даних громадян (66%). Також з 66% вважають, що надання паспортних даних при обміні валют є грубим втручанням в особисте життя громадян і що паспортизація валютних операцій громадян призведе до відродження тіньового валютного ринку та появи так званих “мінял”.

http://ubr.ua

Опубліковано у Новини. Додати до закладок Постійне посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


− 5 = два

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>