Конституційний Суд України на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за зверненням Степаненко О.М. про тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини 8 статті 18, частини 3 статті 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» у зв’язку з положеннями частини 4 статті 42 Конституції України.
У цій справі суд прийняв рішення, яке буде офіційно оприлюднене 15 листопада. Суддя-доповідач у справі – Юрій Баулін.
Нагадаємо, що Конституційним Судом України було відкрито конституційне провадження щодо тлумачення норм Конституції України та Закону України «Про захист прав споживачів», що стосуються прав позичальників кредитних установ.
У всіх економічно розвинених країнах світу права споживачів активно захищаються державою. Це є важливою складовою соціальної політики держави і неодмінною умовою для зростання споживчого попиту. Однак, в Україні судова практика, в частині захисту прав споживачів фінансових послуг, у посткризовий час була суперечливою. Одні рішення судів визначали кредитні взаємовідносини, як споживчі, інші рішення – кваліфікували їх, як не споживчі.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику щодо розгляду кредитних спорів, вказав судам, що хоча Закон України «Про захист прав споживачів» у нас є, і права позичальників в ньому прописані, але застосовувати цей Закон не слід. Після підписання кредитного договору, на думку ВСУ, у позичальника, як у споживача, немає прав.
Така позиція Верховного Суду України не тільки суперечила букві закону, а й приводила до істотного наростання соціальної напруженості в суспільстві, зниження рейтингу рівня демократії в державі.
Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає для позичальників банків дуже багаті права – забороняє несправедливі умови в кредитних договорах; забороняє недобросовісну і агресивну підприємницьку практику (яку активно застосовують колекторські відділи банків); забороняє вилучати заставне майно без рішення суду чи згоди позичальника; дозволяє розривати кредитні договори, які порушують права споживача, або визнавати їх недійсними і так далі. При цьому, до числа споживчих договорів, цей закон відносить кредитні договори на покупку житла.
Тлумачення Конституційним Судом України цього закону обіцяє не тільки привести судову практику у відповідність до норм українського та міжнародного права, а й істотно знизити соціальну напруженість у суспільстві, нормалізувати діалог позичальників із кредитними установами.
http://tristar.com.ua
