Українські банки в судовому порядку відмовляються платити за депозитами

Керуючий партнер юридичної компанії «Ольга Демченко і партнери” Ростислав Кравець повідомив Maanimo.com про особливості судових процесів між банками та їх клієнтами:

- Ростислав, наскільки зросла активність банків у судах за останній рік?

- Я б сказав, що кількість спорів стабілізувалася. Практично всі проблемні кредити знаходяться на розгляді в судах. Єдине, що можна відзначити, так це активізація позичальників, які почали також подавати позови, заперечуючи умови кредитних договорів. Найближчим часом кількість таких спорів продовжить збільшуватися, у зв’язку із закінченням термінів реструктуризації і небажанням більшості банків знайти спільно з позичальником вихід з ситуації, що склалася.

До того ж збільшується кількість позичальників, які приходять і оскаржують позови банків. Адже ще рік тому з понад 70% судових засідань за позовами банків проходили без участі позичальників або позичальники в першому ж засіданні повністю визнавали свою заборгованість.

- Назвіть основні предмети спорів банків та їх клієнтів

- Якщо розділити їх за галузевою ознакою, то суперечки, що стосуються неповернень депозитів, в основному пов’язані з відмовою рекапіталізованих банків виконувати умови депозитних договорів. У першу чергу це стосується Надра Банку. Не виконуючи своїх зобов’язань, він підштовхує вкладників до підписання депоугод на невигідних умовах, або ж до пролонгації договорів. Після чого не повертає вклади. А для повернення депозиту взагалі вимагають підписати додаткову угоду, в якій вказують, що позичальник не має до банку ніяких претензій.

Крім цього в судах розглядаються спори пов’язані з крадіжками депозитів співробітниками банків. Банки відмовляються добровільно повертати депозити, вкрадені їхніми співробітниками. Тут особливо відзначилися банки Райффайзен Банк Аваль і Укрсоцбанк.

Також з’явилися досить цікаві позови банків, що не бажають повертати депозити та сплачувати за них відсотки шляхом визнання депозитних договорів фіктивними. Найбільше тут проявив себе Приватбанк, вже є перші рішення на цей рахунок

Якщо ж говорити про судові суперечки з виконання кредитних договорів, то вони в основному стосуються стягнення суми заборгованості. Хоча зараз нерідко при подачі позову банки разом з вимогами про стягнення сум заборгованості стали пред’являти вимоги про стягнення предмету застави. Примітно, що тепер одночасно з вимогами про стягнення суми боргу часто розглядаються і зустрічні вимоги позичальників про розірвання кредитних договорів, визнання їх недійсними, внесення змін до договору.

Все частіше вимоги банків бувають непорівнянними з розміром заборгованості. Наприклад, той же Укрсоцбанк при сумі основної заборгованості 755 грн. 80 коп. просив стягнути штраф 133 тис.. грн. і виселити людей з квартири. ВСУ скасував таке рішення.

Окрема частина спорів у судах стосується визнання виконавчих написів нотаріусів такими що не підлягають виконанню, а також визнання недійсними третейські застереження, які банки застосовують виключно в своїх інтересах. Некоректну позицію банків в цьому питанні, зокрема, демонструє відповідь голови правління АКБ «Укрсоцбанк» Б.В. Тимонькіна з приводу включення третейських застережень в депозитні та кредитні договори

- Чим можна пояснити таку позицію банків по позовній роботі?

- В основному активізація роботи банків, за зверненням до судів, пов’язана з небажанням знаходити компроміс з позичальниками у погашенні кредиту. Як раніше і передбачалося, реальна ситуація в країні не поліпшується, борги постійно наростають. І банки з метою отримати хоч щось від позичальників подають позови до суду.

Хоча, на мій погляд, це абсолютно неправильна тактика. Багато банків вже переконалися в тому, що якщо позичальникові запропонувати реальну схему, за якою він, врешті-решт, зможе погасити кредит то позичальник починає платити. І не обов’язково для цього від нього вимагати сплати прострочених відсотків, а також переносити їх на кінець терміну погашення кредиту.

Є чимало яскравих прикладів, як за допомогою виключно судових рішень банкірів змусили сісти за стіл переговорів і спільно знайти вихід. Останній з них – це ситуація з кредитом компанії ТММ від банку «КІБ Креді Агріколь». Після того як компанія дала зрозуміти, що кредит взагалі можна не повертати, банк сів за стіл переговорів.

- Які банки найчастіше йдуть на компроміси, і які – ні?

- Якщо судити по моїй практиці, то можу сказати, що багато великих банків в корені змінили стратегію роботи з проблемною заборгованістю. Вони йдуть на контакт, пропонуючи досить гнучкі схеми за умови, що позичальник готовий погашати кредит. У першу чергу це стосується ОТП банку, Альфа-банку, УкрСиббанку, UniCredit Bank, складніше справи йдуть з Райффайзен Банк Аваль, банком Форум, Платинум банком, Ощадбанком (через те, що він державний).

Не йдуть на поступки Приватбанк, Укрсоцбанк, Універсалбанк, що надалі, найімовірніше призведе до втрати клієнтської бази і серйозних збитків зазначених фінансових структур.

Окремо хочеться відзначити рекапіталізовані Надра Банк і Родовід банк, тимчасова адміністрація яких просто не зацікавлені у збереженні клієнтської бази, а основним завданням у питанні погашення заборгованості стоїть рішення суду.

- Як часто банки і їхні клієнти забирають свої позовні заяви і приходять до перемир’я?

- Останнім часом припинення судових розглядів, відбувається все частіше. І в першу чергу це пов’язано зі зміною політики банків у відносинах з проблемними позичальниками.

Зараз найчастіше припинення судових тяжб відбувається у зв’язку з досягненням між банком і позичальником розуміння в питанні, що буде із залишком заборгованості при достроковому погашенні кредиту шляхом добровільної реалізації заставного майна. Також випадки досягнення компромісу фіксуються в питаннях зменшення процентної ставки і списання прострочених відсотків. Тим самим банк не отримавши деяку частину з запланованого прибутку продовжує отримувати щомісячні платежі і дає позичальникові можливість погасити кредит.

- Як може змінюватися кількість судових спорів між банками та їх клієнтами в 2011 р.?

- Хочеться вірити, що воно скоротиться. Але в першу чергу це буде залежати від самих банків. Як я вже зазначав, банки крім стягнення заборгованості все частіше будуть просити суди звертати стягнення на заставне майно. А ось виконання і його результати, найімовірніше і послужать тим стимулом, який змусить банки домовлятися.

Финансовый навигатор TRISTAR.com.ua

Опубліковано у Новини. Додати до закладок Постійне посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


9 − чотири =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>