Виконавча виконає

Новий закон про виконавче провадження не тільки створить проблеми недбайливм позичальникам, але і заморозить рахунки Пенсійного фонду та Мінсоцполітики.

“Близько п’яти років я не платив аліменти. Моя колишня дружина подала на мене в суд і виграла справу. Майже рік описувала мені меблі, які вона хоче купити за ці гроші. Проте борг в 22 тисячі гривень я віддавати не поспішав, оскільки офіційний дохід у мене невеликий, ніяке майно на мене не зареєстровано, а значить, судовий виконавець не мав можливості стягнути аліменти Судячи з усього, тепер, незважаючи на складності в бізнесі, мені доведеться сплатити ці гроші”, -. розповідає базарний торговець Анатолій Приходько, заклопотаний тим, у кого зі знайомих можна взяти грошей у борг. Він – приватний підприємець, що має кілька кредитів у банку. Сьогодні Приходько побоюється, що державний виконавець заарештує його рахунок у банку та повідомить банк-кредитор про те, що він не виконує рішення суду. А це може спонукати банк про дострокове стягнення позички.

Це один з прикладів дії нового Закону “Про внесення змін до Закону України” Про виконавче провадження “та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)”. Документ був прийнятий ще в листопаді 2010 року, проте вступив в силу тільки 9 березня.

Протягом останніх десяти років, згідно з даними Міністерства юстиції, в країні виконувалося в середньому кожне друге рішення суду. У результаті кредитори були змушені щорічно списувати мільярди гривень простроченої заборгованості через неможливість виконати судове рішення. Тільки держава за станом на початок цього року не виконало близько мільйона рішень судів по соціальних виплатах на загальну суму більше 130 млрд гривень.

Проблема боргів фізичних осіб особливо посилилася в період кризи. Більше за інших постраждала банківська сфера. За даними останнього дослідження рейтингового агентства Fitch, частка проблемних кредитів в Україні на початок 2011 року склала 56%. З них 18% – з простроченням більше 90 днів, а решта 38% – реструктуризували позики, підкреслюють фахівці агентства. Ця ситуація змусила кредиторів лобіювати прийняття закону, що посилює правила стягнення боргів.

Для боржників за кредитами, послуг ЖКГ і аліментах настала судна година. Але не тільки для них.

Мораторій на закордон

На думку міністра юстиції Олександра Лавриновича, закон змінює роль боржника у виконавчому провадженні, і це – головне в документі нововведення. Попередня редакція надавала боржнику законні можливості ухилитися або відстрочити виконання судових рішень. Зараз правила переграли на користь кредиторів, розширивши права Державної виконавчої служби.

Відразу після 8 березня держвиконавець, крім іншого, отримав право тимчасово обмежити (через суд) право виїзду боржника-фізособи за межі країни. Це ж стосується і керівників підприємств-боржників. Мораторій на подорожі та відрядження, виїзд на постійне місце проживання буде діяти до тих пір, поки не виконається рішення суду, і боржник не погасить заборгованість у повному розмірі. “Ця норма закону викликає сумнів Адже громадянин не зможе виїхати за кордон через мізерний борг але, навіть розрахувавшись з ним, обмеження на виїзд може продовжувати діяти, якщо дані боржника з якихось причин не приберуть з бази даних ..”, – зазначив народний депутат (БЮТ) Сергій Терьохін.

Відповідно до закону, якщо у боржника недостатньо коштів чи рухомого майна, щоб погасити борг, держвиконавець має право накласти арешт на житло боржника або ділянку землі, на якому воно знаходиться. (Вилучення квартири або будинку, де фактично живе боржник, відбувається в останню чергу, тобто спочатку з молотка підуть дача, друга квартира, гараж, прибудови і т д..) Різницю між вартістю продажу квартири та сумою боргу боржника повернуть, і він на гроші, що залишилися при бажанні зможе купити менше за площею житло.

“Ця норма абсурдна і суперечить чинному законодавству той же Податковий кодекс забороняє брати в заставу і примусово відчужувати майно вартістю більше суми боргу.”, – Каже Терьохін.

Крім того, закон передбачає і новий механізм оцінки та продажу арештованого держвиконавцем майна: вилучена нерухомість, машини, літаки і човни можуть бути продані тільки через процедуру публічних торгів. Власність, яка не підлягає держреєстрації (наприклад, побутова техніка) може бути продана на комісійних засадах.

При цьому приховати майно від виконавців стане не так просто, як зараз. Державному виконавцю надається право безпосереднього доступу до електронних баз даних та реєстрів, які містять інформацію про майно та кошти боржників (в тому числі дані БТІ та МРЕВ), що дасть можливість оперативно вилучити цю власність.

Про те, що проти людини відкрито виконавче провадження і йому, наприклад, заборонено виїзд за кордон, він може дізнатися на кордоні. Судовий орган за позовом виконавчої служби приймає рішення оперативно, причому без виклику боржника до суду і без можливості оскаржити це рішення.

Лист про факт відкриття виконавчого провадження може прийти із запізненням. І, схоже, це зроблено свідомо, щоб боржник постійно страждав докорами совісті, гадаючи: випустять – не випустять.

Штраф для шантажиста

Нова редакція закону також підвищує розмір штрафів за невиконання рішення суду, встановлює відповідальність за перешкоджання роботі державного виконавця, за загрозу його життю, здоров’ю або майну. Наприклад, спроба дати виконавцю хабар, вплинути на його рішення залякуванням загрожує шантажистові штрафом до 1700 гривень, виправними роботами до одного року або арештом до трьох місяців. Якщо боржник надумає не впустити держвиконавця, приміром, на поріг заставного будинку або спробує завадити вилученню авто, то штраф складе 2400 гривень. Можуть і посадити на строк до двох років. За застосування насильства або загрозу насильства боржник ризикує потрапити за грати на строк до п’яти років.

В якості додаткової мотивації доводити розслідування до кінця в законі передбачена нова шкала премій для держвиконавців за своєчасне виконання виконавчого листа. Так, за оперативне стягнення боргу старанний виконавець отримає премію в п’ять відсотків від суми стягнутого боргу, але не більше 850 гривень. “Раніше премія становила два відсотки, і виконавець рідко отримував більше 300 гривень. Як би там не було, навіть підвищення винагороди до 850 гривень (і це максимальна сума) не здатне стимулювати виконавця в повній мірі. Якщо боржник захоче відкупитися, він це зробить легко і за відносно невеликі гроші, особливо коли мова йде про стягнення боргу на тисячі й мільйони”, – вважає юрист Тетяна Монтян.

На думку інших опитаних “Експертом” юристів, збільшення прав виконавця і звуження можливостей для боржника відтягнути сплату боргу приведуть на практиці до зростання суми хабарів. Проте не можна не відзначити потужний психологічний ефект від самого факту прийняття даного закону, адже великі боржники ризикують залишитися без квартири, а це більш ніж вагомий стимул розрахуватися по боргах. До того ж неприємно буде дізнатися про те, що ти невиїзний, прямо на кордоні.

Примітно, що закон повинен вдарити по інтересах Міністерства соціальної політики і Пенсійного фонду, які повинні, але не можуть виплачувати недоїмки із соціальних виплат, встановлені судовими рішеннями.

Якщо Державна виконавча служба буде до всіх боржників чітко застосовувати вимоги нового закону, то скоро рахунки цих відомств будуть заблоковані, а їх будівлі виставлені на продаж для отримання грошей з виплат дітям війни, чорнобильцям і військовим пенсіонерам. За інформацією “Експерта”, вже зараз банківські рахунки деяких управлінь Пенсійного фонду та соцзабезів арештовані за зверненнями пенсіонерів, які виграли суди.

http://www.prostopravo.com.ua

Опубліковано у Публікації. Додати до закладок Постійне посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


дев'ять + 7 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>