Андрій Оленчик: Фонд гарантування вкладів у кредитних спілках потрібно створювати саме зараз

Скільки років поспіль ринок кредитних спілок очікує на фонд гарантування?

Ринок чекає цього рішення вже років 15. Але на офіційному рівні тема створення такого фонду досить активно обговорюється десь з початку 2005 року. 2006 року, коли Кабмін ухвалював так звану «Концепцію розвитку системи кредитної кооперації», він передбачав у ній створення системи гарантування вкладів, у якій до того ж мають бути задіяні всі КС, які приймають вклади населення. Але далі слів, на жаль, справа не пішла.

Протягом останніх півроку-року вносилося кілька законопроектів, які передбачали створення фонду. Який із них був останнім?

Законопроект № 3265, зареєстрований у жовтні 2009 року і розглянутий парламентом на початку 2010 року. Концептуально модель організаційна та функціональна, закладена в цьому законопроекті, нічим не відрізняється від того, як побудованийбанківський Фонд гарантуваннявкладів фізичних осіб. Коли було обговорення цього документа в залі, деякі банківські лобісти дивувалися: навіщо окремий фонд для вкладників кредитних спілок? Але не варто забувати, коли питання створення такої системи серйозно обговорювалося в 2006-2007 роках, перша пропозиція, яку внесла Держфінпослуг — розширити діяльність банківського фонду на членів КС. І тоді на це було отримано категоричне «ні» від представників банківської системи.

Яка доля законопроекту?

Він не був відхилений, але й не був ухвалений. Його відправили на повторне перше читання. По тому жодного реального прогресу щодо цього законопроекту не спостерігається. Хоча і в парламентських, і в кабмінівських документах, що стосуються розвитку ринку кредитних спілок, створення фонду — ледь не пріоритет номер один.

Які ключові функції фонду гарантування в принципі?

Ключовою функцією фонду є здійснення виплат за вкладами населення в тих кредитних спілках, в яких виникли системні проблеми з платоспроможністю. Тут є певна логіка, як і у випадку з банківським фондом. Але потрібно розуміти, що створення системи гарантування вкладів має супроводжуватися ще двома необхідними реформами. Перша — впровадження механізмів підтримки ліквідності шляхом надання цільового рефінансування. Ідеться про невеликі, короткострокові кредити, які повинні допомагати кредитним спілкам «гасити» розриви в ліквідності. Друга — створення інструментів фінансового оздоровлення. Тут ключова роль за регулятором і саморегулюючими організаціями ринку.

Можна детальніше саме про гарантування?

Фонд із моменту створення працює виключно з тими кредитними спілками, які є його учасниками. До того ж далеко не всі КС до нього ввійдуть. Більше того, ті, хто не стане учасниками фонду, втрачають право братидепозити. Адже, згідно з проектом закону, якщо спілка працює з депозитами — вона зобов’язана бути членом фонду. Крім того, Фонд гарантування вкладів у КС не матиме жодного відношення до компенсації вкладів кредитних спілок, які розорилися до його створення. Компенсувати борги збанкрутілих кредитних спілок може виключно держава, це буде соціальна акція погашення заборгованість перед вкладниками.

Як ви вважаєте, коли повинен бути створений фонд?

Фонд потрібно створювати саме зараз. Річ у тому, що навіть якщо закон ухвалять сьогодні, тільки півроку знадобиться Кабміну на написання підзаконної бази. Ще мінімум півроку-рік необхідно на різні організаційні питання і досягнення мінімальної функціональності фонду. Тобто лише не менш ніж за 18 місяців фонд вийде на лінію старту. І це в кращому випадку, оскільки на той час ті кредитні спілки, які перетнули межу платоспроможності, просто підуть із ринку. А тим, хто залишиться, фонд і буде потрібний.

І на які гарантії можуть розраховувати вкладники?

Не зможе дати серйозні гарантії, якщо держава не захоче брати участь у його капіталі. У середньому по системі кредитних спілок розмір середнього вкладу становить близько 15-20 тис. гривень. Але нюанс у тому, що потенційні внески кредитних спілок у фонд — не астрономічні. Тому, за такої системи внесків, щоб фонд зміг гарантувати середній депозит, мине близько 5-8 років. Таким чином, при створенні фонду логічною буде певна цільова державна позика. За різними підрахунками, необхідно приблизно 250-350 млн гривень, щоб отримати нормальний старт. А це — близько 10 % усього обсягу депозитів у кредитних спілках.

Крім фонду, Держфінпослуг обіцяє добитися рефінансування КС уже в найближчому майбутньому. Що ви вважаєте з цього приводу?

Кредитних спілок, які мають дійсно великі проблеми, — усього лише 8—12 % (70-80 одиниць — авт.) на ринку. Більше того, майже 80 % КС мають надлишкову ліквідність і просто не знають, куди розміщувати свої кошти. Тому переважній частині ринку жодне рефінансування сьогодні не потрібне, тим більше, що саме ця проблемна частина кредитних спілок «роздерибанить» усі отримані від держави кошти. А до них потрібно вживати зовсім інших методів.

Які саме методи?

Такі кредитні спілки підлягають виведенню з ринку. І необхідно зробити все, щоб знайти необхідні кошти та максимально повно розрахуватися з вкладниками. Люди, які вивели ці активи, по ідеї, мають бути притягнуті до відповідальності, активи — інвентаризовані, і за їх рахунок погашені депозити. Але цього не відбувається. Тому єдина надія хіба що на державу, яка може компенсувати вкладникам збитки.

До речі, про компенсацію. Держфінпослуг пообіцяла у наступному році спрямувати 1,5 млрд грн на погашення боргів КС, які розорилися. Як ви ставитеся до цієї ідеї?

Особисто я вважаю, що це — утопія. Але навіть якщо це трапиться, головне завдання полягатиме в тому, щоб процес був прозорим і зрозумілим, а самі гроші реально дійшли до вкладників збанкрутілих кредитних спілок.

Павло Харламов, tochka.net

Опубліковано у Публікації. Додати до закладок Постійне посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


6 + дев'ять =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>